ЧАСТЬ | УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК 7 КЛАСС (Часть 1)

Текст урока

Спочатку пропоную згадати службові частини мови.

Це

прийменник

сполучник

частка

вигук

На що хочу наголосити: вигук не є службовою частиною мови.Це взагалі окрема частина, але, щоб її не загубити, ми її поставимо разом із службовими частинами.

Сьогодні нас цікавить саме частка.

І що ж є часткою?

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:

Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив

 ( Так сказала Леся Українка).

В цьому реченні у нас частка-це слово “тільки”.

Запам’ятайте, що частка ,як і всі службові частини мови,не є членом речення.

Частки поділяються на 4 розряди за значенням.

Формотворчі

словотворчі

заперечні

модальні

     Формотворчі частки

а) утворюють умовний спосіб дієслів: б, би (зробив б);

б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай;треба ці частки шукати перед дієсловами;

в) творять зворотні дієслова: -ся,–сь (сміється, знайшовсь);Ми так і кажемо, що це зворотні частки.А ще їх називають постфіксами.

г) творять найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище).Вони просто потім стають префіксами і ми потім їх просто не помічаємо.

       Словотворчі частки утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, чи-, що-, -сь, як-, чим- (будь-як, абищо,колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше).Зверніть увагу:частка -сь- може бути як формотворчою, так і словотворчою.Тут треба уважно розглядати саме слово.Якщо при дієслові і д.ю можна направити на себе, то це формотворча частка, а якщо ніякої дії немає, то це словотворча.

Вмиватись. Можна сказати:вмивати себе.

Одягатись-одягати себе.

Це зворотна частка, тобто формотворча.

А у словах десь, колись, якось,дії немає.Це словотворча частка.

Заперечні частки заперечують висловлене:не, ні, ані (не зробив, ні про

що, аніскільки)

Модальні частки надають окремому слову в реченні або цілому реченню

додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме).Вони утворюють нову модель речення.

У нас модальних часток багатенько.Ви всі їх використовуєте, але часом навіть над цим не замислюєтесь.Аби вам було легше, давайте зараз розглянемо таку таблицю. Існує 9 видів модальних часток:питальні, стверджувальні, підсилювальні, вказівні, означальні, видільні, спонукальні, кількісні,власне модальні, які висловлюють сумнів, впевнення, припущення.

Питальні: чи, хіба, невже.  Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? Зверніть увагу, що речення обов’язково буде питальним.

Стверджувальні:так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… В реченні обов’язково буде якесь ствердження.

Підсилювальні:як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! Частіше це окличне, пафосне речення.

Вказівні: ось, от, це, то, ото, он, ген, онде. Онде балочка весела, в ній хороші красні села.В реченні на щось вказують.

Означальні:саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт.Щось означають.

Видільні чи обмежувально-видільні:навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить!

Спонукальні:Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! Ми бачимо спонукання до якоїсь дії.

Кількісні:Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село. Відчувається якась кількість.

Власне модальні. Вони висловлюють сумнів, непевність, припущення: мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас в Україні.Автор припускає, що , можливо, немає таких країн.

 

 

 Види модальних часток

№

Види

Приклади

1.

Питальні

чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).

2.

Стверджувальні

так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).

3.

Підсилювальні

як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).

4.

Вказівні

ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).

5.

Означальні

саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).

6.

Видільні (обмежувально-видільні)

навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить! (І.Франко).

7.

Спонукальні

Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський).

8.

Кількісні

Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село.

9.

Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення)

мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

Ще у нас частки поділяються на дві групи за походженням.

Є частки похідні та непохідні.Походження непохідних часток встановити неможливо.Можна сказати, що вони ,як народилися ось цими частками , так у такому вигляді і помруть.чи, бо, ні, не.Похідні частки походять чи із самих інших часток, чи з інших частин мови:мовби (мов і би),             хоча б(хоча і б), ніби (ні і би).

За будовою частки, як і деякі інші частини мови поділяються на три групи: прості, складні і складені.

Будову визначити дуже легко.

Якщо написане одне слово,яке складається з одного слова( перепрошую за тавтологію), то це проста частка.

Якщо одне слово утворилося з двох чи трьох інших слів, то це складна частка.

Якщо частка утворилася з двох чи ішне слів і пишеться окремо, то  це складена частка.

Ось подивіться.Ні, не, б, чи-одне слово складається з однієї частини.Прості частки.

 Осьде,авжеж, отак, аякже- складаються з двох чи трьох слів, але пишуться разом.Складні частки.

Навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б-по два слова пишуться окремо.Складені частки.

Аби вас не заплутувати, ми зараз трохи попрацюємо.

Вправа.В реченнях знайдіть частки, визначте, до якого розряду вони належать, вкажіть їх будову та походження.

1. . Дам підказку.В цьому реченні є дві частки. Це частки нехай та не.Що можна сказати про першу частку?

Нехай-це формотворча частка.Як я раніше казала, що вона знаходиться перед дієсловом, ну майже дієсловом.За будовою-складна.Складається з двох частин не і хай. За походженням- похідна.

Ще в реченні є частка не.Це заперечна частка.За будовою- проста, за походженням-непохідна.

Наступне речення.

Невже бур’яну повиривати не зуміємо?

В цьому реченні у нас частка невже.Зверніть увагу на те, що у нас речення питальне.І що ж ми можемо сказати?

Невже-модальна, питальна.За будовою -складна, бо походить з двох частин:не і вже.За походженням похідна.

Ми з вами опрацювали тільки першу частину нашої теми.Наступного разу у другій частині ми розберемо правопис часток і як їх відрізнити від інших частин мови.

А зараз домашнє завдання.

Спишіть речення, замість крапок вставляючи потрібні частки.Визначте розряд, будову та походження кожної частки.

1.У лісі … нічого не цвіте, цвіте ...дятел на сосні сумливій.

2.Дивлюся на море широке, глибоке, поплив … на той бік-човна не дають.

3….же блимають трамваї, шумлять міста і люди йдуть.

4.Зіна знала:...прополеш пшениці-доброго врожаю ...не жди.